Мефедрон Борзя Мефедрон мяу мяу

Ребят, залетайте, сегодня я вам хочу рассказать историю, которую бы мы сами назвали "как я купил мефедрон и пошел посещать своего стоматолога". Ну, в общем, начнем, нечего тут тянуть. Я рэпер, да такой наркоманский, который сидит на закладках и бездумно торчит в своем студио всю свою жизнь.

Итак, рано утром я проснулся, и сразу в голове возникла идея, что пора заняться хоть какой-то деятельностью, не связанной с созданием новых треков. В городе распространялся слух, что один местный дилер достал новенький мефедрон, и как ни странно, я решил, что это будет отличной идеей. Залетай, друзья!

Я сообрался и отправился на поиски этой закладки. Пройдя весь квартал, я наконец-то нашел дилера. Отдал ему свои деньги и получил свою дозню. Но тут бац-бац! Началась моя ломка. Знаете, эта чувство, когда хочется ломать все вокруг, когда каждая клеточка твоего тела кричит о том, что нужно больше наркоты. Мне ведь и так бездельничать было нечем, а самому себя втирать, что я великий и непобедимый, от чего-то же нужно отвлечься. А марка? Да мне без проблем, я ведь знаю хитрости, правда, с этим LSD не сражался, вот впервые решил познакомиться с ним.

Итак, я дождался субботнего утра и направился в стоматологию. Готовки наркоты намешал, захватил с собой марку для души и отправился в путь. Взял такси, потому что ноги уже не слушались, а я знал, что даже на такой мексиканской скорости мало кто сможет держать себя в рамках.

Приехал я к месту назначения, вошел в здание. Спрашивают меня на ресепшене: "Срок консультации?" Я отвечаю: "Все, что угодно, мне сегодня просто нужно побыть наркоманом." Мне, кстати, пофигу уже было, сколько я заплачу за эту услугу, главное - я должен получить свою дозню.

Врач появился и проводит меня в кабинет. Я лежу на кресле, а он говорит: "Что вас беспокоит?" Я отвечаю: "Мне нужно самое сильное обезболивающее, потому что у меня тут всю жизнь капец как болит." Он сделал мне инъекцию, я почувствовал, как моя голова стала отключаться от реальности и погружаться в прекрасный мир наркологии.

Когда пришло время уходить, меня уже не было. Я остался в этом мареве счастья и безумия, улыбаясь непонимающему миру. Врач сказал, что все в порядке, но я знал, что он просто не понимает, что происходит со мной. Ведь он не знал, что я только что открыл для себя новый мир, где все возможно и ничего невозможно одновременно.

Но, пожалуй, хватит мечтать о том, что уже прошло. Ведь в реальности за нашими пристрастиями следует масса проблем. Или, как говорят, дозняков. Найдите другие способы наслаждаться жизнью, ведь она так прекрасна. Не давайте себе втирать, что все проблемы решит наркота. Верьте в себя и свои возможности, и тогда вы сможете обрести настоящую свободу и счастье, без проблем и без дозней.

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!